
Отак малюєш-малюєш грізного звіра, а тобі: “Це кицька?” Тааак, художник з мене кепський. Та головне, що не кепський книголюб. І не обов’язково вміти малювати, щоб зануритись у внутрішній світ художника, можна просто із задоволенням читати про них книжки. І обговорювати на засіданні Клубу анонімних книголюбів. Що ми й робили!

А ще їли цукероньки із “Моною Лізою”, “Дівчиною з перловою сережкою”, “Дівчинкою з повітряною кулею” та іншими полотнами. Смачненько і водночас вікторина.

А тоді дістали ми фарби-пензлі і почали малювати, як у дитинстві. Хай не шедеврально, але малюнки-загадки у нас вдалися. Впізнаєте твори?
А ось такі книжки ми пригадували: