Архіви автора:colorlibworld

Медіаповідомлення мають досить чіткі критерії якості. Так, як ми, купуючи будь-який продукт, оцінюємо його за певними характеристиками – так же  треба оцінювати медіапродукт. Є декілька поглядів на те, як можна це робити. Найбільш поширений метод – застосувати стандарти журналістики. У чому полягає стандарт оперативності? * Стандарт дотримано: новина повідомляється відразу, як про це стало відомо.Продовжувати читання “Стандарти журналістики для «чайників»”

Серед популярних нині книжок про книжки є одна ду-у-уже мила – і до того ж бестселер The New York Times – роман Габріеля Зевіна “Славетне життя Ей-Джея Фікрі”.  Відлюдькуватий власник книгарні, затишна атмосфера, загадкова історія маленької дівчинки, поселення з його мешканцями, щасливими і не дуже – усе це врешті виливається в цікаву, трохи заплутану, душевну історію.Продовжувати читання ““Славетне життя Ей-Джея Фікрі””

Радимо почитати новий бестселер американської письменниці Селесте Інґ, авторки роману “Несказане”.  Події у творі “Усюди жевріють пожежі” відбуваються у фешенебельному містечку Шейкер-гайтс, де все впорядковане і всі мешканці задоволені. Але з приїздом молодої фотографині Мії та її дочки-підлітка – усе в містечку стає непросто.  Передусім, роман про материнство. Мати-одиначка, мати, в якої забирають дитину, сурогатнаПродовжувати читання ““Усюди жевріють пожежі” Селесте Інґ”

Привіт! Розкажемо вам, чим займалися на засіданні Клубу анонімних книголюбів. По-перше, пили холодний (із льодом) домашній (екологічно чистий) лимонад 😉 А по-друге, і найважливіше – говорили про читацькі щоденники онлайн. У вас такі є? Якщо ще ні, швидше реєструйтеся на Goodreads. Там стільки усього! Чат, оцінювання, рейтинги, відгуки, поради читачів, віш-лист, челенджі і ще купа-купезнаПродовжувати читання “Що робити в Goodreads?”

Для сучасної людини вміння критично сприймати інформацію, вміти її аналізувати, визначати, чи не є ця інформація маніпулятивною – одна із найцінніших життєвих компетенцій, які дозволяють адекватно сприймати навколишній світ і ухвалювати правильні рішення. Без таких вмінь людина стає практично беззахисною від маніпуляцій, які змушують її чинити супротив власних же інтересів – в інтересах тих, хтоПродовжувати читання “АЗБУКА МЕДІАГРАМОТНОСТІ”

Студія медіакультури та грамотності «Відкритий простір» працює у бібліотеці вже не один рік. Багато цікавих зустрічей, екскурсій, тренінгів, практикумів, інтерактивних занять відбулося за цей час. Отримані  знання допомагали  студійцям пізнавати світ медіа, закони їх функціонування, загрози та величезні можливості, які несуть сучасні засоби масової комунікації. Але медіакультура цивілізованої людини полягає не тільки в грамотному споживанніПродовжувати читання “ВІД «ШКІЛЬНОГО КОХАННЯ» ДО «ШКІЛЬНОЇ МІСТИКИ»”

Найбільша та найменша книжка світу, їстівні книжки та книжки, що очищують воду, книжки невідомими мовами… За яку книжку Білл Гейтс виклав більше 30 мільйонів доларів? Так-так, на засіданні Клубу анонімних книголюбів говорили про книжкові дивовижі. Відшукали найбільшу, найменшу та найтовщу книжку бібліотеки і лопали книжки-цукерки на будь-який смак. А наостанок батлились в “Аліас”. Люблю яПродовжувати читання “Книжкова кунсткамера”

Зізнавайтеся, які у вас улюблені гумористичні книжки? Анонімні книголюби назгадували купу-купезну таких: серія про Суботика, історії про Вінні-Пуха, специфічний гумор Пратчетта і Геймана, життєствердні книжки Енді Вейра, смішні пригоди Зосі з вулиці Котячої і кумедні запитання “А що, як?” Ренделла Манро… А якщо після цього ще й пограти – сміх до сліз гарантований. А колиПродовжувати читання “Смішні та ще смішніші”

А хто був у нас на зустрічі? Дара Корній! Як і годиться письменникам-фантастам, гостя розповідала містичні речі: про свою нічну вилазку на цвинтар, про співпрацю із консультантом-чаклуном і про сюжетні епізоди, які писати найважче. І все це – про новеньку книжку “Місяцівна”, другу частину дилогії про жінок із давнього шляхетного роду Коморовських. А ще миПродовжувати читання “Містична зустріч”

Хто читав цю повість? Жах, правда?! Не тому, що не цікаво, а тому що страшно від тієї правди, яка є на сторінках. А як би ми поводили себе, залишившись на безлюдному острові? Чи ми впевнені, що не здичавіли б так, як і герої твору Ґолдінґа? Над цими питаннями замислились і книголюби на черговому засіданні. А щобПродовжувати читання ““Володар мух””