Архіви автора:colorlibworld

І в часи карантину, і в часи звичайного життя творчі бібліотекарі завжди шукають можливості для промоції читання та розвитку читацької культури. Обмін досвідом роботи у цій діяльності завжди корисний і надихає на нові ідеї. Полтавська обласна бібліотека для юнацтва імені Олеся Гончара мала чудову змогу поділитися власним досвідом організації читацького свята на онлайн-зустрічі  в межахПродовжувати читання “Львів і Полтава #успіхибібліотек”

17 червня до нашої бібліотеки завітали колеги – бібліотекарі Машівської ОТГ на інтерактивне заняття «Швидка освітня допомога, або Як зберігати спокій в умовах кризи та пандемії». Під час довгого карантинного усамітнення ми почали цінувати живе спілкування, можливість обмінятися думками, власним досвідом. Як ми переживаємо цей період, як інформаційний простір впливає на наш емоційний стан іПродовжувати читання “Швидка освітня допомога, або Як зберігати спокій в умовах кризи та пандемії”

Ось такі гарнюні і в масочках ми! І говорили ми про книжку і про фільм “Хвиля”, і про реальний експеримент. І про харизматичного вчителя і не дуже харизматичного актора. І ми відчували, як близько тоталітаризм, якщо беззаперечно вірити всьому, що чуєш. І як легко керувати натовпом, якщо знати, як це робиться… А ще ми гралиПродовжувати читання “– Який у них був вигляд? – Вони були в масках.”

Хто б міг подумати, що грати в “Що? Де? Коли?” можна в Zoom? До карантину нам така навісна ідея і в голову б не прийшла. Але мусили якось викручуватися. І знаєте, вийшло навіть непогано. Команда знавців потренувала трохи мізки нескладними завданнями, згадала, як це – обговорювати, давати дострокові відповіді і перемагати. Перемагати, до речі, вийшлоПродовжувати читання ““Що? Де? Коли?” онлайн”

“Глиняний міст” – ще одна книжка від автора відомої “Крадійки книжок” – австралійського письменника Маркуса Зузака. За жанром це сімейна сага, але дуже незвична і стильна. Йдеться про п’ятьох братів Данбарів. Розповідає найстарший – Метью. Але головним героєм є Клей – неоднозначний і цікавий персонаж. Історія охоплює і життя їхніх батьків – художника-невдахи Майкла таПродовжувати читання ““Глиняний міст””

Я відкрила для себе нове ім’я – Дмитро Кешеля. Звісно, автор – іменитий письменник, драматург, журналіст, сценарист і режисер понад 10 документальних фільмів. Людина відома. Але я його читала вперше. І так мені радісно від того було, ніби давній добрий знайомий нагадав про себе! Повість «Метелик любові». Чому ж так пройняло? Чи то колоритна закарпатськаПродовжувати читання “ЗВ’ЯЗАНІ ЛЮБОВ’Ю”

Сьогодні, 22 травня, у день весняного Миколая, сталося маленьке диво. Учні 1-Б класу ЗОШ № 5 під керівництвом своєї вчительки Ольги Вікторівни Хвостенко завітали онлайн до Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Олеся Гончара, а бібліотека завітала у домівки дітлахів, адже жоден карантин не може зупинити жагу до читання! Віртуальна зустріч почалася знайомством із бібліотекоюПродовжувати читання “Карантин – не перешкода! Літній Миколай до бібліотеки завітай!”

У кого в дитинстві були улюблені книжки з обкладинками синього кольору? Лазуревого, як море, або таємничо-синього, як зоряне небо? А пригадуєте назви творів, у яких фігурує слово “синій”? Про ці книжечки ми і говорили на засіданні. І класно, що було це в Zoom, адже кожен міг похизуватися власною бібліотечкою і продемонструвати сині книжечки. Сині книжкиПродовжувати читання “Класичний синій – колір 2020 року”

Не дивіться на гламурний колір обкладинки – книжка зовсім не така. Це хлопчача сповідь про все на світі. Це історія буремних дев’яностих очима підлітка. Герой – Рімантас (Гм, тезко автора, що б це значило ? ;), дещо цинічний та приземлений. Усе, що йому треба – це роздобути грошей на імпортну куртку й кросівки і підкотитиПродовжувати читання “Брутальні хлопчачі 90-ті”

Чи це гроза так на нас подіяла, чи привидяча тема засідання, але наша уява вирвалася на волю і витворяла щось напівшалене. Почалося все цілком собі пристойно: поговорили про книжечки, про привидів та примар, у вікторинку пограли, цікаве про письменників пригадали. А далі – ховайтеся в жито 🙂 Бо ж згадали книгарню Шона Байзелла і закортілоПродовжувати читання “Привиди, книгарня-лабіринт і один безпритульний вампірчик”