Архіви автора:colorlibworld

Роман “Ми були брехунами” Е. Локгарт – призер Printz Award – премії американської Національної бібліотечної асоціації за кращу книжку для молодих читачів. “Якщо вас запитають, чим закінчується ця книжка, не кажіть нізащо. Просто збрешіть”, – радить анотація. І ми нізащо не скажемо, чим закінчився роман, але розв’язка справді приголомшує. Усе починається так добре: успішна родина,Продовжувати читання “Шукати правду буває боляче”

Ви ж помітили – вже весна? Рівнесенькими ключами до нас злітаються… ні, не птахи, а інтелектуали та ерудити. Бо 1 березня у нас була гра! З крутою командою Полтавського юридичного коледжу, яка лузгала запитання як насіння і обіграла наших читачів з розгромним рахунком 1:6. Спонсор гри – видавництво “Ранок” – нагородив переможців чудовими книжками дляПродовжувати читання “Весняна гра “Що? Де? Коли?””

Хто любить лікуватися? Дивне питання, так? Ніхто не любить. А якщо замість ліків будуть книжки? О! Тоді книголюби згодні! Для профілактики весняного авітамінозу Клуб анонімних книголюбів відкрив книжкову аптеку. Велкам до абонементу бібліотеки Гончара – і спробуйте книжки заспокійливі, книжки снодійні або книжковітамінки. Готувати усі ці книжкові мікстури було весело, до того ж нам допомагалиПродовжувати читання “Книжкова аптека”

Наша бібліотека велетенським магнітом притягує цікавих, оптимістичних, успішних людей. Наприклад, письменницю, тренерку зі словесної майстерності і соціальну підприємицю Славу Світову. Ох письменниця і запалила на зустрічі! Заінтригувала прикольною вікториною за своєю книжкою “Жила-була Я”, розповіла про яскраву Зелену Леді, і про пошук корабельних дверей (Як?! Де можна знайти в Києві корабельні двері?!) , і про”веселі”Продовжувати читання “Від мрійниці до успішної леді”

Відмовитись від весілля і стати реперкою. Створити мову програмування до того, як це стало мейстримом. Ходити до школи, ризикуючи життям. На все це здатні круті дівчата і жінки. У чому ж наша суперсила, розбиралися із старшокласницями ЗОШ №27 на дівочих посиденьках. А хлопці були нашими арбітрами, аби нас не дуже заносило у фемінізм. У результатіПродовжувати читання “Я та моя суперсила”

Розповім я вам страшну історію. Якось в одному старому-престарому будинку оселилися два письменники – чоловік і дружина. І завели вони семеро котів. І вирішили створити видавництво, і тепер видають “темну” літературу: горори, трилери, фентезі тощо. Це подружжя – Вікторія Гранецька і Влад Сорд, а видавництво – “Дім химер”, яке презентувала в нашій бібліотеці сама паніПродовжувати читання “Якось у “Домі химер”…”

Гостро не вистачає тепла, екзотики і запальних ритмів? Не проблема! Книголюби влаштували серед зими гавайську вечірку. Літні книжки, літні розмови, літні фрукти… А ще ми грали у “Слона”. Ні, не в того, в якому стрибають через спину. У нашій грі, окрім слонів, були ще й лемури, мавпочки, дуже екзотичні півні та інші звірі. Ніби вПродовжувати читання “Алоха! У нас книгогавайська вечірка”

Ви ж бачили в фільмах швидкі побачення? Точно бачили, не могли не бачити, бо вони зараз мегапопулярні. Навіть у “Сімпсонах” були швидкі побачення. І в нашій бібілотеці. Сім дівчат, сім хлопців і чотири хвилини на спілкування. Я не знаю, я б, мабуть, розгубилася від такого різноманіття, а наші учасники – ні. Співпало аж п’ять пар!Продовжувати читання “Love story”

Чи знаєте ви, хто перукар Белатриси Лестранж? А чий портрет висить над ліжком Мінерви Макґонеґел? А ми знаємо! І це дууууже смішно. Бо ми грали в особливу кумедну-прекумедну гру по Гаррі Поттеру. Не забули і про Фреда та Джорджа Візлі – геніальних винахідників пампушечок-з-носа-юшечок, адже тема нашого засідання – “Книжкові близнюки”. Радимо почитати “Я віддамПродовжувати читання “Книжкові близнюки і пампушечки-з-носа-юшечки”

Історія, яка зворушує і затягує у вир минулого. Долі двох жінок із різних віків виявляються навдивовижу переплетеними: скромної покоївки із 1933 року і активної репортерки із 2010. У цій книжці на вас чекають мандрівки старим Сієтлом, багато співчуття і змерзлі від неочікуваного травневого снігу тендітні квіти. Можливо, трохи затягнуто всередині, але щемко, цікаво і делікатно.Продовжувати читання ““Ожинова зима””