
Сьогодні люди все менше довіряють медіа та суспільним інститутам – владі, бізнесу, неурядовим організаціям. Неправдиві емоційно забарвлені новини дуже швидко поширюються в інтернеті і стають, інколи, зброєю масового ураження. Фактчекінг – перевірка тверджень на повноту, достовірність та наявність маніпуляцій – не лише захищає суспільство від брехні, а й допомагає виховати в громадян критичне мислення, змусити політиків відповідати за свої слова, поліпшує якість політичної дискусії.
В Україні фактчекінг актуальний щонайменше з двох причин – постійного проникнення російських пропагандистських меседжів до українського інформаційного простору та звички багатьох політиків і можновладців видавати бажане за дійсне.
За відносно короткий проміжок часу фактчек з інструменту розслідувань перетворився на окремий медіа-тренд, який має свої оригінальні особливості, структуру, методологію.
Щодо України, то станом на поточний рік у вітчизняному медіа-просторі діяли наступні фактчекінгові платформи: «БезБрехні», VokcCheсk, StopFake, «Дослівно», «Слово і діло».
Полтавська обласна бібліотека для юнацтва імені Олеся Гончара може пишатися тим, що крокуючи в ногу з часом, долучилася до співпраці з одним із фактчек-ресурсів – «БезБрехні», взявши участь у тренінгах з медіаграмотності.

Проєкт «БезБрехні» займається перевіркою фактів, протидією дезінформації та маніпуляціям у медіа. Розпочав свою діяльність на волонтерських засадах у березні 2016 року. Організатор проєкту — експерт-фактчекер Олександр Гороховський. Він є розробником освітніх, методичних програм з фактчекінгу та медіаграмотності.
Отримані на тренінгах знання та навички активно застосовуються при проведенні бібліотечних медіаосвітніх заходів в межах проєкту «БібліоНавігатор і світі медіа» та студії медіакультури та грамотності «Відкритий простір». Розроблені Олександром Гороховським вправи та інформаційні кейси дуже подобаються користувачам бібліотеки. Отже співпраця буде тривати.


































































