Яскравий світ – бібліотека

Працівники Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара взяли участь у Четвертому міжнародному ярмарку грантів у сфері культури, організованому 25 травня Національним бюро програми ЄС Креативна Європа в Україні за підтримки Українського культурного фонду.

Національне бюро програми в Україні ділилося підсумками перших 7-ми років своєї діяльності. Учасники дізналися про відкриті грантові можливості в Україні. Інформацію представили й інші найбільші європейські грантові програми: «Горизонт Європа» (в минулому Горизонт 2020) та Ерасмус+.

Ганна Панюта, як ніхто, вміє об’єднати всіх нас навколо прекрасного. І сьогодні, 20 травня, – це День вишиванки! Слухали дитячі виступи, читали ліричні рядки, міркували про візерунки і кольори. Учасники з усієї України ділилися власними історіями, враженнями, демонстрували свої найцінніші сорочки і дарували святковий настрій.

Справді, від того, які ми нитки вплітаємо в наше життя, залежить, наскільки воно є яскравим і гармонійним.

Гадаєте, чарівники приходять лише до дітей? Аж ні! Якщо тобі тринадцять (майже чотирнадцять) і в твоєму житті все триває і триває широчезна чорна смуга, а проблеми такі, що й не кожен дорослий витримає, то і до тебе може прийти чарівник. Але не звичайний, із чарівною паличкою і готовим вирішенням траблів, а схожий на коуча життєвого шляху чоловічок у джинсовому комбінезоні.

Ельвіра, головна героїня повісті Сергія Пантюка “Швидше не буває”, мріє займатися плаванням, але зневірилась у власних силах через зауваження тренера. І тоді вдихнути їй віру в себе береться чарівник Коцюрубка. Спорт, перша закоханість, проблеми спілкування з однолітками, фінансова скрута – це знайомо багатьом. Але розбиратися з усім цим, навіть попри допомогу і підтримку чарівника, однаково доведеться самотужки.

Трошки гумору, трошки дивацтв, трошки розчулення і багато мотивації – ось складові повісті. Книжка є в нашій бібліотеці, тож біжіть до нас – читати 😉

Четверта влада – словосполучення, яким визначають пресу та її вплив у соціумі. Стверджують, що журналісти володіють великою владою у суспільстві, і усвідомлення цієї влади повинно поєднуватися зі скромністю і почуттям обов’язку перед читачем. Але в житті часто буває зовсім не так, тому ми маємо розвивати власні навички аналізу інформації, вчитися помічати деталі.

Саме з метою тренування «м’язів» критичного мислення 17 травня учні ЗОШ №38 взяли участь у тренінгу-практикумі «Деталі інформації – ключ до достовірності», який пройшов у межах бібліотечного проєкту «БібліоНавігатор у світі медіа». Учасникам було запропоновано проаналізувати навчальний фільм з медіаграмотності створений у Швеції «Нова загроза» про вторгнення єнотів та велику небезпеку для усієї Європи. Школярі дізналися, що таке клікбейтні заголовки, визначили маркери пропаганди та які маніпулятивні прийоми використані у запропонованому відео.

Відтепер медіаграмотіїв стало більше!

Вдягни зранку вишиванку – буде тобі щастя! Такими словами 17 травня розпочалася зустріч із Лесею Воронюк, засновницею Всесвітнього дня вишиванки. Учасники етноподорожі вкотре пригадали, наскільки потужним символом є український національний одяг, бо поєднує красу, добробут, силу і гармонію.

Наша гостя розповіла, як 15 років тому ідея чернівецьких студентів прийти на заняття у національних сорочках була почута і відтоді третій четвер травня є святом усіх, хто любить носить вишиванку. Із великим теплом Леся Воронюк розповідала про фільм «Спадок нації», який висвітлює чимало дивовижних історій про вишивку із різних куточків України, в яких поєднано минуле, традиції та сучасність. Пані Леся поділилася секретами підготовки до відзначення ювілейного Дня вишиванки, який цьогоріч присвячений етномузиці та екологічній тематиці.

Засновниця свята розвінчала чимало міфів і дала поради, надсильно важливі для молоді саме сьогодні: критично ставитися до інформації про вишивку, вірити в свої сили, мислити вільно.

Приємно, що учасники зустрічі були вбрані в етнічний одяг і навіть онлайн відчувався святковий настрій.

Наша етноподорож пройняла піднесеним духом і виваженістю думки про самобутність і неповторність української культури. Пам’ятаймо: земля наших предків – для наших нащадків!

Книгорозмови, кінорозмови і розмови про все на світі під запашні чай-каву та ще й зі смаколиками – це перше травневе засідання книголюбчиків.

На нас грізно, весело і допитлииво дивилися люди-колажі із картин, а ми в цей час обговорювали непрості взаємини Аделі та Стефці. Ми теж часто розуміємо довколишні події трохи не так, як воно є насправді, але Стефанія Чорненько у цьому просто чемпіон, до того ж і її книжкова, і кіноверсія.

Говорили про акторів, про книжки, про паперові листи і зовсім несподівано – про українські міфи. Сміялись, сперечались, пригадували – жили повноцінним книгожиттям. І продовжили засідання в парку, бо ж погода чудова, весняно-літня – саме для бесід про літературу і смаки.

Нарешті наша Полтавська обласна бібліотека для юнацтва імені Олеся Гончара мала змогу провести весінню гру бібліотечної серії інтелектуальних ігор «Що? Де? Коли?».

13 травня за круглим столом на свою першу гру зібралася команда волонтерського загону «Єдність» Полтавського державного медичного університету. Дівчата на чолі з капітанкою Єлизаветою Первушиною із гумором і завзяттям узялися до розгадування непростих запитань, підготовлених нашими читачами. І навіть рахунок 2:6 не зіпсував позитивного настрою.

Інтереси знавців традиційно захищала наша надійна партнерка, голова ГО «Нова Полтава», Юлія Городчаніна, яка привітала та підбадьорила команду.

Цікавим видалося відеозапитання від наших спонсорів – видавництва «Vivat». Чудовим подарунком для гравців стали мотиваційні книжки цього видавництва.

Усі учасники гри визнали, що такий формат є чудовим інтелектуальним відпочинком.

Збирайте свою команду і долучайтеся до бібліотечних ігор «Що? Де? Коли?».

Володарем дум селянських і Мужицьким Бетховеном називали неперевершеного новеліста початку ХХ століття, а він вважав себе Великим страдником, вірив у фатум роду і все життя страждав від своєї інакшості…

12 травня на онлайн-зустрічі в Полтавській обласній бібліотеці для юнацтва імені Олеся Гончара з десятикласниками ЗОШ № 9 ми спробували зазирнути у найпотаємніші куточки душі Василя Стефаника, побачити його харизму і трагедійність світосприйняття, які він із ніжністю лірика відобразив у своїх новелах.

Для кращого розуміння творчості будь-якого автора варто познайомитися з його внутрішнім світом. Тож про В. Стефаника, який нині відзначає 150-річчя, найтонше написали Степан Процюк у романі «Троянда ритуального болю» та Роман Горак в есе-біографії «Кров на чорній ріллі». Книги є в бібліотеці! Запрошуємо до читання!

Мультфільми люблять усі: і дорослі, і діти. Особливо, якщо це неймовірні анімаційні фільми талановитого японського режисера Хаяо Міядзакі.

Про його творчість працівники Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара розповідали учням Полтавської загальноосвітньої школи №24 на онлайн-зустрічі «Чарівні світи Хаяо Міядзакі», яка відбулася 6 травня.

Серед школярів також знайшлося багато прихильників аніме, тож діти із задоволенням послухали про дитинство видатного аніматора, переглянули яскраву презентацію про його кар’єру і досягнення, ділилися власними враженнями від мультфільмів.

Кожна анімація Хаяо Міядзакі – це унікальний світ, у який учасники заходу поринали завдяки розповідям та відеотрейлерам. Віртуально школярі побували також у музеї анімаційної студії Ghibli і побачили багато яскравих персонажів японського мультиплікатора.

Фантазуйте і творіть чарівні світи разом із бібліотекою!

Читати шкідливо, небезпечно і незручно. Так, напевне, думають антикниголюби. На засіданні ми чесно намагалися переконати одне одного, що любити книжки – то відстій і “ні, дякую, краще не треба”. Але… Кого ми намагалися надурити? Наша любов до книжок нездоланна, невмируща і страхайте нас усіма жахами світу – книжок ми не позбудемось.

Зате шкідливі поради вигадувати було весело. Деякі з них нам підказала блогерка Олена Лепіліна ось у цій статті:

А щоб переконати в тому, що читання таки класна штука, вже точно всіх на світі антикниголюбів, ми погортали смішнючий артбук (він, до речі, є в нашій бібліотеці). Ось цей:

І… там-та-да-дам! Ми розважалися грою “Перші фрази”. І вас запрошуємо.

Але в будь-які читацькі ігри цікавіше грати офлайн, тому, сподіваємось, що скоро зустрінемось у бібліотеці! Па-па!