Яскравий світ – бібліотека

Скрегіт, таємничий шурхіт, тихі зітхання між книжковими стелажами, палахкотіння свічок… Хто б не хотів потрапити у таку горор-атмосферу? Поталанило відчути все це двадцятьом сміливцям. Містика почалася ще під час розподілу команд: тричі ми перераховували і щоразу натрапляли на зайвого учасника, та врешті виявилося, що ніякого двадцять першого немає і не було. Жартики привида?..

• 

• 

Далі героїчні команди “Мисливці за привидами”, “Екстрасенси”, “Відьмаки” та “Гравіті Фолз”, озброєні ліхтариками, подалися крізь морок і темряву рятувати зниклу понад двадцять років тому читачку. Її безтілесний дух витав кабінетами і залами нічної бібліотеки, намагався зв’язатися із учасниками через спіритичну дошку, підсовував у книжки підказки на обгорілих сторінках, навіть з’явився на екрані старенького телевізора. Не обійшлося і без Гоголя. Хіба міг Микола Васильович пропустити такі ̶в̶е̶ч̶о̶р̶и̶ ̶н̶а̶ ̶х̶у̶т̶о̶р̶і̶ бібліотечні пригоди?

Це було моторошно… А ще весело. Ми надовго запам’ятаємо таємничого Чорного Стаса :), надприродну інтуїцію “Мисливців за привидами” і дотепного хранителя підвалу. А від стін другого поверху ще й досі відлунюють зойки та верески наших сміливих учасників.

Урешті місія здійснена – читачка порятована, скарби поділені, гострі враження назавжди заархівовані в серденьку. Та привид того невідомого двадцять першого учасника, здається, і досі блукає в бібліотеці і хоче щось нам сказати…

Дякуємо Обласному молодіжному центру за неймовірну ідею та натхнення. Далі буде!

Запрошуємо до бібліотеки з 4 по 15 жовтня на персональну виставку учениці Полтавської дитячої художньої школи Анастасії Пугачової 4 жовтня о 15.00 у Полтавській обласній бібліотеці для юнацтва імені Олеся Гончара (вул. Олеся Гончара, 25а) відбулося відкриття персональної виставки Анастасії Пугачової «Дарую тепло своїх рук».

Заняття декоративно-прикладним мистецтвом є для Насті особливими, тому що опановуючи різні техніки декоративно-прикладного мистецтва, можна не тільки навчитись новому, закріпити набуті знання і навички, збагатити свій мистецький арсенал, а й отримати справжню насолоду від виготовлення виробів, в яких живе тепло твоїх рук. Саме тому так і називається виставка, в експозиції якої представлено 10 робіт. Роботи, виконані у різних техніках, створені під керівництвом досвідченого викладача вищої категорії, викладача-методиста Полтавської дитячої художньої школи Орел Лідії Олексіївни.

Виставка експонуватиметься до 15 жовтня.Вхід вільний. Завітайте до бібліотеки, чекаємо на вас!

Закутавшись у ковдрочки, грілися чайком і читали книжечки. Ну ідеально ж! Так по-осінньому мило минули наші тихі читання.

Деякі твори зачепили і далі їх книголюби читатимуть уже вдома на улюблених диванчиках.

Після двох серій тихої фази наставала фаза голосна 🙂 Тобто обговорення – і тут ми не стримували емоцій, і не обмежували себе темою. Гуляй книголюбська душе!

Запрошуємо до наших теплих (навіть палких) обговорень!

Напередодні Всесвітнього дня моря, 29 вересня, до Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара завітали учні ПНВК “Паросток”. Школярі відвідали зали та відділи нашої бібліотеки, прослухали розгорнуту екскурсійну розповідь.

У читальному залі для гостей працівники бібліотеки підготували екодайджест «На синіх хвилях», під час якого ознайомили з найновішими книжками, так чи так пов’язаними з морем. Говорили про скандинавську літературу, про нетлінну класику і про «морські» твори українських авторів. Наприкінці зустрічі учні погортали тематичний нон-фікшн, законспектували цікаві факти.

Озброєні інформацією – отже готові змінювати екоситуацію наших морів. Бережімо й піклуймось про водне багатство України та світу!

22 вересня напередодні Дня міста до Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара завітав відомий українським кінорежисер, сценарист, актор Михайло Іллєнко.

Теплою, щирою, врівноваженою, а головне – дуже змістовною виявилася творча зустріч із митцем, яка стала можливою завдяки Миколі Кульчинському, очільнику полтавської «Просвіти». Мова йшла про сучасне українське кіно, зокрема про найновіший фільм режисера «Толока».

Михайло Герасимович поділився спогадами про створення стрічки, розповів про народні цінності й архетипи українського буття, закодовані в ній, про поїздки на Схід і сприйняття нашими захисниками та мешканцями східних областей побаченого на екрані, згадав про співпрацю з талановитими акторами і музикантами. Говорили також про фільм «Той, хто пройшов крізь вогонь», головним героєм якого є наш земляк. Зацікавило учасників зустрічі і невелике відео із «Толоки» – музична імпровізація на тему народної пісні «Чорні очка, як терен». Остаточно розгадати таємницю толоки і скласти своє враження зможе кожен, хто перегляне найновішу стрічку Михайла Іллєнка на екрані.

Тортики, фруктики, їстівні книжки… Їстівні книжки? Ага, книжки-цукерочки. Так ми святкували-смакували третю річницю нашого клубу.

– Ой, це ж ми на Геловін!

– Ксюшик!

– А хто ця дівчина?

– Класно тоді було!

Десь такі репліки літали залою, доки ми переглядали слайд-шоу із нашими вже архівними фоточками. А потім ми дістали фломастери – і понеслася! Не спинити фантазію книголюбів, якщо вони малюють героїв книжок. Впізнаєте?

Ще була вікторинка і гра-кривляка 🙂

З Днюшечкою нас! Далі – найцікавіше!

Проєкт Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара «Місце щасливих людей» триває. Зустріч із дотепним та водночас ліричним поетом Сашком Обрієм відбулася просто неба на Творчому просторі біля Полтавського коледжу мистецтв.

Лунали хльосткі поетичні рядки, глядачі сміялися або замріяно заслуховувались, залежно від тональності поезії. Запитання від аудиторії були сміливими та відвертими і автор надзвичайно щиро відкривав полтавцям свої таємниці. Творча молодь зробила усім присутнім веселий музичний подарунок.

На завершення насиченого дня відбулася напрочуд затишна зустріч у кав’ярні, де поезія Сашка Обрія звучала почергово із тонкими мелодіями скрипки.

Запрошуємо на подальші зустрічі та приємне спілкування із талановитим сучасним сатириком.

Хвацька козацька сатира ще з часів Івана Котляревського збирала купу «лайків» у полтавського читача. Прийшла черга молодому харизматичному поетові Сашкові Обрію представити свою гостро-дотепну творчість у місті над Ворсклою.

Тож 19 вересня у Полтавській обласній бібліотеці для юнацтва імені Олеся Гончара відбулася перша із усіх запланованих презентацій нової збірки «Сокира сатири» українського поета, лауреата Премії імені Василя Симоненка, члена Національної спілки письменників України, переможця численних поетичних конкурсів.

Це була дуже щира і тепла розмова-діалог, під час якої Сашко Обрій розповів про своє коріння і світоглядні орієнтири, пояснив вибір псевдоніму, прочитав найсвіжішу поезію, пейзажну і філософську. Згодом представив найновішу книжку «Сокира сатири» – своєрідний комікс, що з тонким гумором, доброю іронією, а часом і гострою сатирою змальовує сучасне українське суспільство. Припали до душі відвідувачам презентації пісні, що лунали під гітару у виконанні самого Сашка та гостя програми Євгена Янкевича. А найцікавіші питання до поета були відзначені подарунком – збіркою із оригінальною і символічною назвою «Бусол».

Тож усі присутні вкотре переконалися, що бібліотека Гончара – місце натхнення, місце щасливих людей!

Полтавська обласна бібліотека для юнацтва імені Олеся Гончара – це місце щасливих людей! І не лише щасливих, а і талановитих! Раз на рік, з метою відкриття нових обдарованих юнаків та дівчат серед наших користувачів проводиться обласний фестиваль читацьких талантів «Крок до успіху».

Відомо, що шлях до великого успіху починається з маленького кроку. Тому, якщо «Хочеш відчути себе зіркою – починай з бібліотеки»! 15 вересня відбувся Х ювілейний сезон фестивалю.

У заході взяли участь талановиті користувачі віком від 11 до 22 років. Виступи проходили у 4 номінаціях:

• музика, вокал;
• хореографія;
• образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво;
• декламація віршів та акторський талант.

Учасники фестивалю традиційно запустили у небо кульки з гаслом «Зірки запалюють бібліотекарі» та були нагороджені дипломами і сувенірною продукцією.

Якщо ви з теплом згадуєте світлі миті свого дитинства, любите історії про кохання, які розгортаються на тлі родинних таємниць та містичних пригод, – роман Оксамитки Блажевської «Еля» багато чим вас порадує.

Початок дуже оптимістичний, серпанковий і трохи загадковий. Разом з героїнею вам захочеться пригадати щось зі своїх малечих років – особливі місця для ігор, друзів дитинства, маленькі щоденні дива. Але дещо вас у романі одразу ж здивує: уявіть, ви повертаєтесь до рідного села і зустрічаєте хлопчика один в один як ваш давній друг, і він точно не син вашого знайомця і знає про вас речі, які міг би пам’ятати лише той хлопчина з дитинства. Як таке може бути? Хто ж ця дитина?

І це лише одна загадка із низки дивних таємниць. Чекають на вас родинні артефакти, блукання нічним замком і навіть привиди.

Але, крім пригодницької лінії, є й життєва – про непросту долю дівчини, яка вже багато лиха встигла спізнати за своє ще коротке життя і тепер шукає собі нове місце, нову себе у цьому світі. Чи знайде? Відповіді під світло-ніжною обкладинкою роману «Еля».