
Витримка, діафрагма, затвор, гіперфокальна відстань… Ці та інші магічні заклинання можна почути від фотографа, якщо взятися розпитувати його, як робляться світлини. Бо як же говорити про книжкових фотографів, не познайомившись зі справжнім? І ми знайомились (Денисе, привіт!), дивились крутяцьке слайд-шоу, шукали у фотоапаратів об’єктив 😉 і пропонували альтернативні способи їх застосування (є такі доволі важкенькі “махіни”).

А потім перейшли до вигаданих і напіввигаданих фотомитців. Книжки містичні, книжки серйозні, історичні, романтичні та драматичні – скрізь можна знайти героїв з фотиком. А ще ж є й екранізації…
Поностальгували за своїми першими фотоапаратами, понасолоджувались мистецтвом – і візуальним, і літературним, потеревенили за смаколиками. Нічогеньке таке засідання вдалося.





















































