відділ соціокультурної роботи Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара
Зимові канікули, свята – чудовий час для відпочинку із друзями і родиною.
Полтавська обласна бібліотека для юнацтва імені Олеся Гончара традиційно запрошує на цікаві кінопокази. 4 січня літературно-мистецьку вітальню відвідали школярі та їхні батьки, щоб переглянути зимовий мультфільм. Не обійшлося і без солодких призів від бібліотеки. Веселий новорічний сюжет підняв учасникам настрій і подарував яскраві враження.
Відомо, що якості лідера сприятливо впливають на самооцінку учнів, розвивають у них організаторські здібності, а також вчать не боятися брати відповідальність за будь-які завдання.
Саме цю актуальну тему обговорювали 4 січня у бібліотеці в межах тренінгового центру розвитку та самореалізації «Генезис» за допомогою платформи Zoom зі старшокласниками загальноосвітньої школи №34. Своїм досвідом участі в різних програмах розвитку лідерських якостей успішно поділилася спікерка заходу – талановита учениця 11-к класу наукового ліцею №3 Полтавської міської ради Марія Ворона. Під час заходу жваво обговорили цікаву та актуальну тему, намагалися охарактеризувати які якості притаманні справжньому лідеру.
Учасники були незвичайно активні, захід пройшов на повному позитиві! Далі буде, пізнання безперервне!
Приємно розпочати новий 2021 рік із спілкування з розумними та допитливими дітлахами!
5 січня онлайн-мозаїка «Бібліотечні скарби» зібрала біля екранів своїх гаджетів учнів 5-6 класів ЗОШ №24. І хоча захід відбувся на платформ ZOOM, емоцій та цікавих запитань не бракувало. Переглядаючи бібліотечні скарби – книги, згадали усі разом найцікавіші події минулого року, познайомилися з найвизначнішими датами року прийдешнього. А ще – обговорили плани корисної та цікавої взаємодії із бібліотекою на найближчі часи.
Життя продовжується, а пізнання, як наголошує гасло нашої бібліотеки – безперервне! Тому, до нових зустрічей у новому році.
Вольфганг Амадей Моцарт – австрійський композитор і музикант-віртуоз. Один з найпопулярніших класичних композиторів, який мав величезний вплив на світову музичну культуру.
6 січня із старшокласниками ЗОШ № 24 відбулося онлайн-заняття в мистецтвознавчій студії Полтавської обласної бібліотеки ім. Олеся Гончара, присвячене 265-річчю від дня народження геніального композитора: «Геній світу і любові». Особливу зацікавленість викликали маловідомі факти його життя, а музичні хвилинки подарували аудиторії ліричний настрій.
Співпраця з бібліотекою триває!
Що може бути доречніше, ніж читати на початку січня “Різдвяну пісню в прозі” Ч. Діккенса? Для книголюбів – саме те! А потім обговорити повість на першому в цьому році засіданні. Обговорити запекло, із дискусіями і гумором, ну як ми вміємо.
А ще ми дивилися фільм “Людина, яка винайшла Рiздво”. Про те, як Діккенс вигадував героїв, вирішував власні проблеми і мріяв про успішну книжку. Як ми тепер бачимо – різдвяні мрії здійснюються!
Потім трохи поговорили про різдвяні розваги вікторіанської епохи. Добре, що ми живемо в 21 столітті 
. Ми грали не в “гарячі мідії” чи “хватка дракона”, а в “Alias”. Трохи безпечніша гра. Але весела 
Перемогла хлопчача команда, обійшовши “Книгогризиків” і “Гриффіндорців”. Вітаємо розумашечок.
Готуємось до наступного засідання в онлайн-форматі. Це буде щось цікаве!
Напередодні свят відбулася зимова гра бібліотечної серії інтелектуальних ігор «Що? Де? Коли?». 24 грудня за круглим столом в літературно-мистецькій вітальні Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара зібралася команда волонтерів та ветеранів ООС на чолі з капітаном Тарасом Синяговським.
Інтереси знавців захищав адвокат Андрій Осадчий.
Напруга не спадала ні на секунду, непрості запитання, дві дострокові відповіді, дуже близькі до правильних відповідей версії за столом – це була фантастична гра. Перемога врешті дісталася читачам бібліотеки. Найкращим гравцем команди одноголосно визнано Валерія Явтушенка.
Святкова атмосфера радувала гравців та онлайн-глядачів, які спостерігали за грою на ютуб-каналі.
Всіх учасників чекали новорічні подарунки і додаткові призи від партнерів проєкту.
Ми вже готуємо для вас цікавий сюрприз у межах бібліотечної серії інтелектуальних ігор! Не перемикайтеся!
Інформаційний простір наповнений безліччю сенсаційних та панічних повідомлень про коронавірусну інфекцію і щоб не втратити душевний спокій та здоровий глузд потрібно вчитися фільтрувати новини. Ось деякі поради, щодо аналізу контенту, які допоможуть вберегтися від дезінформації та фейків:
1. Клікбейтний, кричущий заголовок: «Вчені зробили сенсаційне викриття!», «Катастрофа неминуча – епідемія поширюється!»
2. Заклики, спонукання до дій: «Обов’язково скористайтеся цією порадою…», «Не втрачайте часу, поширте це повідомлення своїм близьким та друзям!»
3. Висока емоційність: «Це жахлива ситуація!», «Як таке може бути!..»
4. Поширення страху і панічних настроїв, зневіри у майбутньому: «Навіть ваші оселі не захистять вас під час карантину…», «Такі епідемії не останні – це лише початок…»
5. Стверджувальні маніпулятивні висновки на основі наукових досліджень: «Вакцина знайдена! Вчені провели сенсаційне дослідження».
Останнім часом навколо коронавірусу проводиться чимало досліджень. 99% з них – попередні, це перші етапи того чи іншого аналізу. Всі вони публікуються у визнаних наукових журналах. Як правило ця інформація попадає в ЗМІ. Але – всі попередні дослідження маркуються як: «попереднє дослідження», «дослідження на комп’ютерній моделі», «дослідження для подальшого рецензування». Як правило, у 90% медіа не вказують цих маркувань (або вказують у кінці тексту, в дужках, так щоб це не кидалося в очі) і видають результати передніх досліджень, як сталий факт!
6. Поширення недовіри до офіційних джерел і офіційних повідомлень: «Статистика бреше і не показує дійсну картину…», «У інших країнах запроваджено десятки пільг, а в нас нічого…», «Не відкривайте двері людям у масках та захисних костюмах – як правило це шахраї…»
7. Відсутність у повідомленні або новині гіперпосилань (лінків) на джерела інформації з використанням гучних назв тих чи інших структур: «Дослідники Лондонського університету…», «У Департаменті охорони здоров’я США заявили…»
8. Знеособлення (обезличивание – рос.) тих чи інших структур, щоб ввести в оману у якій країні відбувається подія, або ким реально зроблена заява: «Департамент охорони здоров’я повідомив…», «Експерти Науково-дослідного інституту Міністерства охорони здоров’я оприлюднили інформацію…»
9. Відсутність автора новини, повідомлення; або позначення автора словом
«Джерело»; (з подальшим переходом на якусь із сторінок цього ж ресурсу); непрацюючий лінк; лінк, який перекидає на сторінки у соцмережах.
10. Посилання на інсайдерські джерела: «За нашими даними…», «Надійні джерела у Адміністрації президента повідомили…»
11. Ототожнення достовірності повідомлення від офіційної особи з достовірністю інформації від офіційного джерела: «Мер міста заявив, про зниження рівня захворюваності у місті…» – це не одне й теж як: «За даними статистичної Служби міста…»
12. Посилання одних ЗМІ на інформацію в інших ЗМІ: як правило використовується не топовими регіональними ЗМІ, ангажованими медіа, смітниковими ресурсами аби надати ваги публікації. Часто лінк на ТОП-медіа, або відсутній – просто вказано: «Як пише «Українська правда»». Якщо і присутній лінк, то, часто він веде на головну сторінку видання, а не на сторінку, де опубліковано конкретний матеріал з темою, яку цитують.
13. Відкрите посилання у публікації на соцмережі, як першоджерело в узагальненому сенсі: Twitter поширилося повідомлення про…, там користувачі пишуть, що…»
14. Прості рішення, поради, рецепти без будь-якої експертності, які поширюються у повідомленні: «Сьогодні, коли всім складно, світові бренди запустили опитування, яке допоможе вам заробити 16 500 грн. протягом 10 хвилин…», «Простий імбир та сода – це просто вбивці будь-яких вірусів. Головне їх правильно використовувати…»
15. Повідомлення сенсаційного змісту, які підкріплюються зображеннями (фото-, відео-), але, як правило, ця ілюстративність фрагментальна, обрізана, неповна, що чітко впадає в око: Приклад – фейк про повернення лебедів і дельфінів у канали Венеції. Всі фото і відео до цього фейку подавалися виключно фрагментальними, обрізаними.
16. Використання російської мови у начебто офіційних повідомленнях: «Уважаемые граждане. Социальные службы начинают массовую раздачу масок и дезинфекторов во всех городах Украины. В первую очередь бесплатную помощь получат пенсионеры, инвалиды, малоимущие…»
17. Відсутність чітких конкретних дат чи часових проміжків для позначення тих чи інших подій та явищ: «Увага! Завтра увечері буде проводитися дезінфекція вулиць і доріг…», «Післязавтра о 23.00 з гелікоптера будуть розпиляти речовини, які знешкоджують вірус…», «З завтрашнього дня розпочинається масове тестування громадян на коронавірус…»
18. Ознаки автоматичного перекладу з російської або інших мов: граматичні помилки; зайві пробіли між словами у повідомленні; написання з великої літери слів посеред речення (не власних назв); некоректний переклад деяких слів; непритаманна українській мові побудова слів у реченні: «Це заява офіційна. Її президент сказав на промові, коли був зустрінений громадянами…»
19. Використання у повідомленнях (для надання правдивості) скан-копій, скріншотів документів (або того, що хочуть видати за документи) у дуже низькій якості, коли практично неможливо розібрати вихідні дані документу, печатку (але видно, що вона присутня) і т.ін.
20. Використання словосполучень маніпулятивного характеру: узагальнення – «всім відомо, що…», «всі знають, що…», «відомо з давніх часів…»; перебільшення – «майже всі…», «практично однакові…», «фактично вже відбулося…»
21. Використання безапеляційних тверджень, безальтернативних даних, ігнорування інших джерел даних: «Тільки наші експерти говорять правду», «Наші фахівці володіють правдивими даними – решта інформації це брехня, це вигадки…»
22. Застосування «кухонної мови» у повідомленні: «Слухайте, мені тут надійні люди переказали таке – на голову не натягнеш. Виявляється щоб порішати важливі питання…»
Осінь 2020 видалася особливо врожайною не тільки на гриби, а й на якісне онлайн-навчання. Академія української преси та Фонд Конрада Аденауера в Україні запросили головного бібліотекаря Валентину Гринько до участі у вебсемінарі «Ігри експертів: мистецтво маніпуляції».
Досвідчені тренери – Валерій Іванов, президент Академії української преси; Олександр Гороховський, медіатренер, керівник фактчек-проекту «БезБрехні»; Сергій Штурхецький, медіатренер, журналіст, викладач Національного університету «Острозька академія» щедро ділилися своїми знаннями.
Навчання складалося з чотирьох модулів, по два дні кожен, і включало в себе широкий пласт теоретичної інформації, розбір практичних кейсів та виконання домашніх завдань.
Модуль 1. «Вплив: як формують суспільні наративи, створюють інформаційні міфи та поширюють стереотипи». Учасники ознайомилися з технологією створення і розповсюдження інформаційних міфів, спробували самі знайти приклади таких міфів і розвінчати їх. Також розібрали питання:
Модуль 2. «Верифікація: як переконатися в експертності за допомогою відкритих джерел» був цікавий тим, що допоміг зрозуміти, які підказки може містити сама інформація. Чому саме деталі, або де «золотий ключик» для будь-якого розслідування. Також розібрали гучні кейси розслідувань, які «виросли» на деталях. Учасники виконали практичне завдання «Ключі від міста» (за допомогою деталей знайшли що це за місто).
Модуль 3. «Ток-шоу: як визначити прийоми та техніки маніпуляції» включав в себе розбір наступних питань:
Модуль 4. «Експертна думка: як розпізнавати аргументи та викривати дезінформацію» був присвячений темі «Інформаційний смітник: фейк (+діпфейк), дезінформація, маніпуляції у сучасному світі». а також маркерам розпізнавання недостовірної інформації.
Отже, залишається використати здобуті знання і навички в житті та поділитися ними з користувачами бібліотеки у своїй подальшій тренінговій діяльності!
Чим можуть займатися дорослі начитані книголюби на новорічному засіданні? Збирати сніжинки наввипередки, писати телеграму Дідові Морозу, читати смішні різдвяні оповідки і вишукувати цукерки з побажаннями на ялинці. Це нормально в таку передсвяткову пору.
Фоточки, сміх, музичка, смаколики. Ні, про книжки ми, звісно, теж згадували 🙂
Вітаємо всіх-усіх із прийдешніми святами, завжди ваші “розумні книголюби і скажені книголюбки” 😉
До зустрічі в новому 2021 році!
Яскравий світ - бібліотека 