Як бути щасливим навіть у складні часи, вас навчить героїня цієї книжки. Дівчинка, яка поглядає на бідний район Брукліна з пожежного балкона, вміє радіти по-справжньому! І дарма, що в сім’ї не все просто, батько, якого обожнюєш, – п’яниця, не завжди вистачає грошей навіть на їжу, а ялинку на Різдво доводиться здобувати через нелегке випробовування. Завжди можна знайти привід для усмішки.
У романі так багато невибагливої життєвої мудрості, жінок, які багато через що пройшли і можуть порадити щось путнє, так багато суму, захвату, справжності й любові до життя, що його не можна не прочитати.
І так, головна героїня любить читати книжки. Бо яке ж без них щастя? 😉
про засідання Клубу анонімних книголюбів “Атмосферні книгарні і де їх шукати”
Мало про яку книжку у нас були такі різні погляди, як про “Щоденник книгаря”. Добре, що засідання онлайнове, а то ще побилися б. 🙂
З’ясували, що не лише у Шона Байзелла відома і затишна книгарня: магазинчики на грецькому острові, в нью-йорській квартирі та над венеційським каналом теж дуже так нічогенькі.
Дехто з нас може співати.
Географія наших засідань поширилась і на Хмельницьку область (Таню, привіт!).
Котів у нашому клубі любить десь 90% учасників.
Ми знаємо назви книжок на всі літери алфавіту. Але це не точно.
Ніхто з нас не читав “Вартових” Алана Мура і “Там, де живуть чудовиська” Моріса Сендака.
Ми впевнились, що Джеймса Джойса дуже важко впізнати за гіфкою.
Трохи засмутилися, що ніхто досі не написав книжку “Південна залізниця” 😉
Нас дуже зацікавило питання впливу платформи Zoom на електропостачання в окремих населених пунктах Полтавської області 😉
І факт бонусом: скоро ми знову зустрінемось онлайн, аби говорити про книжки і про все на світі.
Чи можливе навчання бібліотекарів на карантині? – Так! І прикладом такого продуктивного карантинного навчання є участь головної бібліотекарки Валентини Гринько в онлайн-вебінарі “Школа фактчекерів: викривачі фейків на тематику пандемії”.
Чудовий захід від Академії Української преси відбувся 21-22 квітня 2020 року за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні. Захід був майстерно підготовлений медіатренерами Олександром Гороховским, Андрієм Юричком та Валерієм Івановим. Після участі в онлайн-вебінарі залишилися гарні спогади, нові знання та інструменти перевірки інформації.
Як же не втратити здоровий глузд та запобігти шкоди здоров’ю та життю у ситуації «інфодемії»?
Декілька порад інформаційної гігієни від Андрія Юричка:
1. Правило 3-х годин (перепостіть через 3 години).
2. Критичне мислення.
3. Перевірка інформації.
4. Авторитетність видання.
5. Пастка стереотипу.
Рекомендації як розпізнати фейк від Олександра Гороховського:
1) Скептично ставтеся до заголовків;
2) Перевіряйте веб-адресу;
3) Вивчіть першоджерело;
4) Незвичне форматування, помилки в тексті;
5) Звертайте увагу на дату публікації;
6) Вивчіть докази автора;
7) Розрізняйте сатиричні чи неправдиві новини;
8) Вивчіть фотографії.
Висока емоційність – «Терміново», «Це вас врятує», заклики до поширення – «обов’язково передайте всім знайомим» повинні насторожити і спонукати до ігнорування такої інформації, або ретельної перевірки.
Отже наша бібліотека всім бажає критичного мислення та здорового глузду, щоб не потрапити на гачок “зіпсованого оселедця”, “великої брехні”, не лікуватися по “рецепту китайського друга” чи “найкращою пілюлькою” з подачі фармацевтів, не впадати у відчай, що “ми всі помремо”, не звинувачувати у всьому інопланетян і масонів, не бути втягнутими у конспірологічні теорії змови та не сіяти панічні настрої!
Дотримуйтеся інформаційної гігієни та користуйтеся тільки надійними джерелами інформації про пандемію.
Радимо записати посилання на офіційні джерела перевірки інформації по COVID-19:
22 квітня на платформі Zoom за ініціативи Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Олеся Гончара відбувся літературник в режимі online сезону весна-2020!
Під час онлайн-спілкування автори читали нові вірші та прозу, і навіть дуже нові – створені саме під час конференції! Слухали із задоволенням, відчували гарні емоції, які викликали щирі посмішки. Відбувалося цікаве спілкування, постійно з’являлися чудові відгуки в чаті! Поки що працюємо віддалено, але з нетерпінням чекаємо закінчення карантину, щоб зустрітися в реальному житті і отримати задоволення від спілкування наживо!
15 квітня на платформі Zoom за ініціативи Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Олеся Гончара відбувся онлайн-вебінар «Розвиток навичок саморегуляції. Підвищення впевненості в собі». Актуальна тема обговорення викликала зацікавленість учасників, спілкування онлайн виявилось для багатьох надзвичайно пізнавальним досвідом. Завдяки освіченим експертам: психологу і тренеру Катерині Нещетній, психологу – Юлiї Iноземцевій, тренеру з медіаграмотності, викладачу кафедри менеджменту Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М. В. Остроградського – Тетяні Водолазській, присутні познайомилися з різними проявами саморегуляції, поговорили про прийняття особистих емоцій, дізналися, чи працюють готові психологічні рецепти в сучасному житті, довідалися про елементи емоційного менеджменту. Під час вебінару всі отримали потрібну і корисну інформацію. Лунало багато запитань і позитивних відгуків, гарних емоцій, у присутніх виникло бажання зустрітися і в реальному житті! Чекаємо на вас! До зустрічі у бібліотеці!
Тема гігієни зараз стала життєво важливою і популярною. Та не забуваймо, друзі, про медіагігієну, яка оберігає нас від інформаційних вірусів!
Фейкових новин останнім часом на наших широтах хоч греблю гати, а темп життя, хоч і сповільнився під час карантину, та все ж не залишає багато часу на аналіз. До того ж і не всі мають таку навичку. Проте фейкові новини мають цілий спектр доволі впізнаваних ознак.
Терміново потрібні справжні фейкоборці. Хочеш стати одним із них – для початку пройди квіз, щоб навчитися розколювати фейки, як горіхи.
Uchoose.info підготував для вас коротенький квіз на 10 питань, щоб ви могли перевірити своє критичне мислення та дізнатись базові принципи розпізнавання фейків.
👉http://uchoose.info/fake-or-not-fake/
👥 Пройшли квіз самі – передайте друзям!
Наша бібліотека завжди готова допомогти користувачам навчитися розпізнавати фейки – це дуже корисно для розвитку критичного мислення та дотримання медіагігієни!
В нашому світі немає нічого однозначно позитивного чи негативного – все залежить від того, як ми його застосуємо.
Що ж таке челендж? З визначенням поняття все досить просто і зрозуміло, варто тільки перевести англійське слово challenge, що означає “виклик”.
Механізм досить простий: хтось виконує якусь дію, знімає це на відео і кидає виклик. Спортивні челенджі, наприклад, пропонують простояти на “планці” кожен день по 1 хвилині протягом місяця. Це входить у звичку і займатися своїм тілом вже легше. Деякі з них спрямовані на те, щоб привернути увагу до певних проблем, закликають не засуджувати людей за їхні зовнішні недоліки, допомагають позбавлятися від зайвої ваги, виховувати хороші звички, тобто, несуть в собі вкрай позитивний посил.
Але не все так прекрасно. Дивно спостерігати, як людина розумна (Homo sapiens) в гонитві за дешевою (а може й дорогою) популярністю втрачає людську подобу і здоровий глузд.
Небезпечний Coronavirus Сhallenge поширився в мережі TikTok. Запустила його «інфлюенсерка» Ава Луїс, яка виклала відео, де вона облизує унітаз в літаку. Пізніше Луїс розповіла газеті Metro, що записала відео через те, що «справжня знаменитість – вона, але коронавірус отримує в рази більше реклами», і Луїс від цього «втомилася». Відтоді пішла мережею ланцюгова реакція – на відео люди облизують різні предмети: дверні ручки в автомобілях, товари на полицях супермаркетів, навіть унітази в громадських місцях – і викладають відео про це в соцмережі, в першу чергу в TikTok, передає Детектор.Медіа. https://ms.detector.media/tip-statti/post/24409/2020-03-28-po-vsemu-miru-lyudi-dokazyvayut-chto-koronavirus-ne-opasen-oblizyvaya-unitazy-poruchni-i-dveri-odin-uzhe-umer/.
Плоди цього небезпечного челенджу не змусили себе довго чекати. Один з блогерів вже заявив, що має позитивний результат на коронавірус, інший – Коді Фістер, який на відео показав, як облизав цілу полицю з товарами в супермаркеті, був арештований за створення загрозливої для людей ситуації. А хтось після таких витівок може втратити життя…
Отже керуймося правилами гігієни, зокрема інформаційної, і здоровим глуздом. А Полтавська обласна бібліотека для юнацтва імені Олеся Гончара завжди допоможе бути медіаграмотними і здоровими!
Як же ми сумували один без одного! Жодних книжкових балачок, жодних спільних зустрічей… Але для того і вигадали Інтернет, щоб книголюби змогли зустрітися під час карантину.
Так приємно було всіх знову побачити і почути, почитати і подуркувати. Похизуватися тортиками, батончиками і поп-корном. Тільки в нас легковажні оповідки про Франческу й скунса сусідили з “Трансерфінгом реальності” – і нічого, нормально. А епічна гра в “Я”, песики і не зовсім адекватні загадки ще більше додали веселого настрою.
Звичайно, зустрічатися в бібліотеці приємніше, але онлайн-засідання теж мало свій шарм. До нових зустрічей!
Усі ми наразі переживаємо зміни звичного ладу життя: більшості не треба ходити на роботу, не працюють школи і виші, зникли багатолюдні заходи, а тема здоров¢я виявилась найнагальнішою. Натомість можна більше уваги приділити своїм найближчим, зазирнути у власну душу. Або розгорнути улюблену книжку.
Мені схотілося повернутися років на десять назад, коли вперше прочитала «Самотність у мережі» Януша-Леона Вишневського. Тоді мене просто сколихнула історія віртуального кохання, створена польським письменником і науковцем, доктором інформатики та водночас хімічних наук, що займався молекулярною біологією. А найцікавіше, що цей дебютний роман швидко став бестселером.
Звісно, сприйняття твору тоді і тепер різниться: значно спокійніше реагуєш на прочитане, часом сторінки просто гортаєш, переглядаючи по діагоналі. Водночас розставляєш інші акценти. Та не можу не дивуватися, наскільки тонко Вишневський передає переживання, відчуття і навіть фізіологію жінки. І ще одне. Близько 200 сторінок (пів книжки!) займає розповідь про те, як Він і Вона живуть в очікуванні побачення в Парижі, а попередня частина являє собою їхнє випадкове знайомство і спілкування через Інтернет. Це ж треба так розлого змальовувати емоції та почуття!
Перечитуючи роман, звертаєш увагу на різноманітні наукові факти і реальні події кінця ХХ століття. Вразив епізод про відкриття випускницею Кембриджу Розалінд Франклін структури ДНК, яке привласнили інші вчені, тим самим позбавивши її визнання і заслуг, що призвело до смертельної хвороби. «Молекули емоцій? Пептидні рецептори смутку відкрили дорогу до мутації ракових клітин? На думку більшості імунологів, смуток і біль можуть так само вбити, як віруси». Чи задумувались ви коли над цим?
Звісно, кожен читач відкриє свою ідею, та, на мою думку, лейтмотивом роману є такі слова: «Боже, допоможи бути таким, яким вважає мене мій собака». А от чи правда, що з-поміж усіх вічних речей кохання триває найкоротше?.. Як ви гадаєте?
Ця реальна історія (так-так, її героїв можна легко знайти в Інстаграмі) дуже надихає! Звичайна американська школярка бере участь в програмі листування. Її лист потрапляє до хлопця із Зімбабве… Що було далі, почитаєте.
Коли ви перегорнете останню сторінку:
Зрозумієте, як легко насправді допомагати іншим. Це змогла зробити навіть дванадцятирічна дівчина.
Захочете знайти друга за листуванням.
Почнете цікавитися Африкою.
Повірите у свої сили. Можливо все – варто лише дуже захотіти.
Зрозумієте, як важливо цінувати звичні для нас речі – освіту, одяг, чисту воду.
Захочете обійняти усіх ваших рідних та друзів і подякувати за те, що вони є у вашому житті.
Усвідомите, що прочитали щойно класну книжку і забажаєте ще чогось такого справжнього і захопливого.
Яскравий світ - бібліотека 