Приємно розпочати новий 2021 рік із спілкування з розумними та допитливими дітлахами!
5 січня онлайн-мозаїка «Бібліотечні скарби» зібрала біля екранів своїх гаджетів учнів 5-6 класів ЗОШ №24. І хоча захід відбувся на платформ ZOOM, емоцій та цікавих запитань не бракувало. Переглядаючи бібліотечні скарби – книги, згадали усі разом найцікавіші події минулого року, познайомилися з найвизначнішими датами року прийдешнього. А ще – обговорили плани корисної та цікавої взаємодії із бібліотекою на найближчі часи.
Життя продовжується, а пізнання, як наголошує гасло нашої бібліотеки – безперервне! Тому, до нових зустрічей у новому році.
Вольфганг Амадей Моцарт – австрійський композитор і музикант-віртуоз. Один з найпопулярніших класичних композиторів, який мав величезний вплив на світову музичну культуру.
6 січня із старшокласниками ЗОШ № 24 відбулося онлайн-заняття в мистецтвознавчій студії Полтавської обласної бібліотеки ім. Олеся Гончара, присвячене 265-річчю від дня народження геніального композитора: «Геній світу і любові». Особливу зацікавленість викликали маловідомі факти його життя, а музичні хвилинки подарували аудиторії ліричний настрій.
Що може бути доречніше, ніж читати на початку січня “Різдвяну пісню в прозі” Ч. Діккенса? Для книголюбів – саме те! А потім обговорити повість на першому в цьому році засіданні. Обговорити запекло, із дискусіями і гумором, ну як ми вміємо.
А ще ми дивилися фільм “Людина, яка винайшла Рiздво”. Про те, як Діккенс вигадував героїв, вирішував власні проблеми і мріяв про успішну книжку. Як ми тепер бачимо – різдвяні мрії здійснюються!
Потім трохи поговорили про різдвяні розваги вікторіанської епохи. Добре, що ми живемо в 21 столітті . Ми грали не в “гарячі мідії” чи “хватка дракона”, а в “Alias”. Трохи безпечніша гра. Але весела Перемогла хлопчача команда, обійшовши “Книгогризиків” і “Гриффіндорців”. Вітаємо розумашечок.
Готуємось до наступного засідання в онлайн-форматі. Це буде щось цікаве!
Напередодні свят відбулася зимова гра бібліотечної серії інтелектуальних ігор «Що? Де? Коли?». 24 грудня за круглим столом в літературно-мистецькій вітальні Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара зібралася команда волонтерів та ветеранів ООС на чолі з капітаном Тарасом Синяговським.
Інтереси знавців захищав адвокат Андрій Осадчий.
Напруга не спадала ні на секунду, непрості запитання, дві дострокові відповіді, дуже близькі до правильних відповідей версії за столом – це була фантастична гра. Перемога врешті дісталася читачам бібліотеки. Найкращим гравцем команди одноголосно визнано Валерія Явтушенка.
Святкова атмосфера радувала гравців та онлайн-глядачів, які спостерігали за грою на ютуб-каналі.
Всіх учасників чекали новорічні подарунки і додаткові призи від партнерів проєкту.
Ми вже готуємо для вас цікавий сюрприз у межах бібліотечної серії інтелектуальних ігор! Не перемикайтеся!
Інформаційний простір наповнений безліччю сенсаційних та панічних повідомлень про коронавірусну інфекцію і щоб не втратити душевний спокій та здоровий глузд потрібно вчитися фільтрувати новини. Ось деякі поради, щодо аналізу контенту, які допоможуть вберегтися від дезінформації та фейків:
2. Заклики, спонукання до дій: «Обов’язково скористайтеся цією порадою…», «Не втрачайте часу, поширте це повідомлення своїм близьким та друзям!»
3. Висока емоційність: «Це жахлива ситуація!», «Як таке може бути!..»
4. Поширення страху і панічних настроїв, зневіри у майбутньому: «Навіть ваші оселі не захистять вас під час карантину…», «Такі епідемії не останні – це лише початок…»
5. Стверджувальні маніпулятивні висновки на основі наукових досліджень: «Вакцина знайдена! Вчені провели сенсаційне дослідження».
Останнім часом навколо коронавірусу проводиться чимало досліджень. 99% з них – попередні, це перші етапи того чи іншого аналізу. Всі вони публікуються у визнаних наукових журналах. Як правило ця інформація попадає в ЗМІ. Але – всі попередні дослідження маркуються як: «попереднє дослідження», «дослідження на комп’ютерній моделі», «дослідження для подальшого рецензування». Як правило, у 90% медіа не вказують цих маркувань (або вказують у кінці тексту, в дужках, так щоб це не кидалося в очі) і видають результати передніх досліджень, як сталий факт!
6. Поширення недовіри до офіційних джерел і офіційних повідомлень: «Статистика бреше і не показує дійсну картину…», «У інших країнах запроваджено десятки пільг, а в нас нічого…», «Не відкривайте двері людям у масках та захисних костюмах – як правило це шахраї…»
7. Відсутність у повідомленні або новині гіперпосилань (лінків) на джерела інформації з використанням гучних назв тих чи інших структур: «Дослідники Лондонського університету…», «У Департаменті охорони здоров’я США заявили…»
8. Знеособлення (обезличивание – рос.) тих чи інших структур, щоб ввести в оману у якій країні відбувається подія, або ким реально зроблена заява: «Департамент охорони здоров’я повідомив…», «Експерти Науково-дослідного інституту Міністерства охорони здоров’я оприлюднили інформацію…»
9. Відсутність автора новини, повідомлення; або позначення автора словом
«Джерело»; (з подальшим переходом на якусь із сторінок цього ж ресурсу); непрацюючий лінк; лінк, який перекидає на сторінки у соцмережах.
10. Посилання на інсайдерські джерела: «За нашими даними…», «Надійні джерела у Адміністрації президента повідомили…»
11. Ототожнення достовірності повідомлення від офіційної особи з достовірністю інформації від офіційного джерела: «Мер міста заявив, про зниження рівня захворюваності у місті…» – це не одне й теж як: «За даними статистичної Служби міста…»
12. Посилання одних ЗМІ на інформацію в інших ЗМІ: як правило використовується не топовими регіональними ЗМІ, ангажованими медіа, смітниковими ресурсами аби надати ваги публікації. Часто лінк на ТОП-медіа, або відсутній – просто вказано: «Як пише «Українська правда»». Якщо і присутній лінк, то, часто він веде на головну сторінку видання, а не на сторінку, де опубліковано конкретний матеріал з темою, яку цитують.
13. Відкрите посилання у публікації на соцмережі, як першоджерело в узагальненому сенсі: Twitter поширилося повідомлення про…, там користувачі пишуть, що…»
14. Прості рішення, поради, рецепти без будь-якої експертності, які поширюються у повідомленні: «Сьогодні, коли всім складно, світові бренди запустили опитування, яке допоможе вам заробити 16 500 грн. протягом 10 хвилин…», «Простий імбир та сода – це просто вбивці будь-яких вірусів. Головне їх правильно використовувати…»
15. Повідомлення сенсаційного змісту, які підкріплюються зображеннями (фото-, відео-), але, як правило, ця ілюстративність фрагментальна, обрізана, неповна, що чітко впадає в око: Приклад – фейк про повернення лебедів і дельфінів у канали Венеції. Всі фото і відео до цього фейку подавалися виключно фрагментальними, обрізаними.
16. Використання російської мови у начебто офіційних повідомленнях: «Уважаемые граждане. Социальные службы начинают массовую раздачу масок и дезинфекторов во всех городах Украины. В первую очередь бесплатную помощь получат пенсионеры, инвалиды, малоимущие…»
17. Відсутність чітких конкретних дат чи часових проміжків для позначення тих чи інших подій та явищ: «Увага! Завтра увечері буде проводитися дезінфекція вулиць і доріг…», «Післязавтра о 23.00 з гелікоптера будуть розпиляти речовини, які знешкоджують вірус…», «З завтрашнього дня розпочинається масове тестування громадян на коронавірус…»
18. Ознаки автоматичного перекладу з російської або інших мов: граматичні помилки; зайві пробіли між словами у повідомленні; написання з великої літери слів посеред речення (не власних назв); некоректний переклад деяких слів; непритаманна українській мові побудова слів у реченні: «Це заява офіційна. Її президент сказав на промові, коли був зустрінений громадянами…»
19. Використання у повідомленнях (для надання правдивості) скан-копій, скріншотів документів (або того, що хочуть видати за документи) у дуже низькій якості, коли практично неможливо розібрати вихідні дані документу, печатку (але видно, що вона присутня) і т.ін.
20. Використання словосполучень маніпулятивного характеру: узагальнення – «всім відомо, що…», «всі знають, що…», «відомо з давніх часів…»; перебільшення – «майже всі…», «практично однакові…», «фактично вже відбулося…»
21. Використання безапеляційних тверджень, безальтернативних даних, ігнорування інших джерел даних: «Тільки наші експерти говорять правду», «Наші фахівці володіють правдивими даними – решта інформації це брехня, це вигадки…»
22. Застосування «кухонної мови» у повідомленні: «Слухайте, мені тут надійні люди переказали таке – на голову не натягнеш. Виявляється щоб порішати важливі питання…»
Осінь 2020 видалася особливо врожайною не тільки на гриби, а й на якісне онлайн-навчання. Академія української преси та Фонд Конрада Аденауера в Україні запросили головного бібліотекаря Валентину Гринько до участі у вебсемінарі «Ігри експертів: мистецтво маніпуляції».
Досвідчені тренери – Валерій Іванов, президент Академії української преси; Олександр Гороховський, медіатренер, керівник фактчек-проекту «БезБрехні»; Сергій Штурхецький, медіатренер, журналіст, викладач Національного університету «Острозька академія» щедро ділилися своїми знаннями.
Навчання складалося з чотирьох модулів, по два дні кожен, і включало в себе широкий пласт теоретичної інформації, розбір практичних кейсів та виконання домашніх завдань.
Модуль 1. «Вплив: як формують суспільні наративи, створюють інформаційні міфи та поширюють стереотипи». Учасники ознайомилися з технологією створення і розповсюдження інформаційних міфів, спробували самі знайти приклади таких міфів і розвінчати їх. Також розібрали питання:
Ефект «голів, які говорять» – хто впливає на суспільну думку під час виборів.
Експлуатація теми коронавірусу на місцевих виборах – практичні кейси.
Від брехні до діпфейку – технології впливу на суспільну думку.
Модуль 2. «Верифікація: як переконатися в експертності за допомогою відкритих джерел» був цікавий тим, що допоміг зрозуміти, які підказки може містити сама інформація. Чому саме деталі, або де «золотий ключик» для будь-якого розслідування. Також розібрали гучні кейси розслідувань, які «виросли» на деталях. Учасники виконали практичне завдання «Ключі від міста» (за допомогою деталей знайшли що це за місто).
Модуль 3. «Ток-шоу: як визначити прийоми та техніки маніпуляції» включав в себе розбір наступних питань:
Маніпулятивні двобої телевізійних ток-шоу.
Експерти і топ-персони – хто і як впливає на суспільну думку.
Модуль 4. «Експертна думка: як розпізнавати аргументи та викривати дезінформацію» був присвячений темі «Інформаційний смітник: фейк (+діпфейк), дезінформація, маніпуляції у сучасному світі». а також маркерам розпізнавання недостовірної інформації.
Отже, залишається використати здобуті знання і навички в житті та поділитися ними з користувачами бібліотеки у своїй подальшій тренінговій діяльності!
Чим можуть займатися дорослі начитані книголюби на новорічному засіданні? Збирати сніжинки наввипередки, писати телеграму Дідові Морозу, читати смішні різдвяні оповідки і вишукувати цукерки з побажаннями на ялинці. Це нормально в таку передсвяткову пору.
Фоточки, сміх, музичка, смаколики. Ні, про книжки ми, звісно, теж згадували 🙂
Вітаємо всіх-усіх із прийдешніми святами, завжди ваші “розумні книголюби і скажені книголюбки” 😉
Настала зима, а де ж сніг, де святковий настрій? Можливо, наші зимові веселощі вкрав Грінч – відомий казковий герой? Як повернути святкову радість? Звичайно ж за допомогою добрих казок.
22 грудня, напередодні свят, Олена Колінько, бібліотекарка Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара, та молодші школярі Полтавського ЗНЗ №24 пригадували найцікавіші зимові казки. Під час онлайн-гри «Як Грінч Різдво вкрав» учні впізнавали казкових персонажів, відповідали на кумедні запитання, розгадували яскраву мультвікторину. Школярі назбирали собі списочок цікавих книжок, які можна почитати на зимових канікулах, аби поринути у святкову атмосферу.
Вітаємо всіх з прийдешніми святами! Читайте книжки і вірте у дива!
15 грудня у Полтавської обласної бібліотеці для юнацтва імені Олеся Гончара відбулося відкриття виставки текстильних колажів та пластилінового живопису «Від Миколая до Різдва».
Виставка є творчим звітом викладача Орел Лідії Олексіївни та учнів Полтавської дитячої художньої школи.
В експозиції представлені близько 40 робіт, виконаних лише у двох техніках: текстильного колажу та пластилінового живопису. Це новорічно-різдвяні та казкові сюжети, живописні пейзажі, зображення тварин, птахів, мешканців підводного світу, авторські інтерпретації картин відомих художників та майстрів декоративного розпису. Серед картин експонується і триптих Лідії Орел “Древо семи поколінь”, виконаний у техніці текстильного колажу, який отримав Гран-Прі Всеукраїнського конкурсу “ЗОРЯНИЙ ЧАС-2020”. Серед учнівських робіт також є призери конкурсів, картини вражають своєю довершеністю і філігранною технікою виконання.
Під час заходу учасники послухали юних мисткинь, поділилися враженнями від цікавих робіт, привітали одне одного із прийдешніми святами.
Запрошуємо відвідати бібліотеку і насолодитися прекрасними, яскравими та талановитими роботами!
. Ми грали не в “гарячі мідії” чи “хватка дракона”, а в “Alias”. Трохи безпечніша гра. Але весела 
Перемогла хлопчача команда, обійшовши “Книгогризиків” і “Гриффіндорців”. Вітаємо розумашечок. 
Яскравий світ - бібліотека 